Використання творів малої прози Михайла Томчанія на уроках розвитку мовлення

Закарпатський інститут післядипломної педагогічної освіти

Використання творів малої прози Михайла Томчанія на уроках

розвитку мовлення

Тврчий виступ слухача курсів

з української мови та літератури

Товтин Наталії Михайлівни,

                               вчителя ЗОШ І-ІІІ ступенів с.Порошково

УЖГОРОД-2014

2

 Вступ

   «Література рідного краю — глибинне джерело знань про своє, рідне, могутній і незамінний засіб виховання підростаючого покоління. Не можна навчати любити людство та Всесвіт, не навчивши любити людину, не можна навчати любити чуже, не навчивши любити своє, найближче. Слово — гнучкий матеріал для зображення найтонших емоцій, переживань, відтворення  зовнішнього та внутрішнього світів.

             Будь-який художній твір покликаний виконати принаймні три функції: пізнавальну, естетичну та виховну, хоч це далеко не вичерпує всіх можливих вагомих завдань мистецтва слова» ( Ходанич Л.П. Виховний потенціал дитячої літератури Закарпаття: Монографія. — Ужгород: Інформаційно-видавничий центр ЗІППО, 2010. — 208 с.)

            Література рідного краю - один з розділів навчальної програми, що вивчається на уроках української літератури. Об'єктом її вивчення є художні твори письменників певного регіону, які й становлять зміст курсу літератури рідного краю з урахуванням специфіки предмета української літератури як виду мистецтва. Мета кожного вчителя пробудити в учнів патріотичні почуття, плекати вільну, розкріпачену особистість, яка вміє самовиражатися, шанує історичне минуле та сучасне регіону.  Розуміючи це, я, у процесі викладання української мови й літератури, намагаюся використати всі можливості, щоб ознайомити своїх учнів з рідним Закарпаттям, зокрема Перечинщиною, її минулим та сучасним, відомими людьми, яких вона дала Україні, намагаюся, щоб використання місцевого матеріалу набуло системного характеру.              Часто можна почути, що легко любити народ, важче любити якусь конкретну людину, легко любити Україну, важче любити своє місто, село, вулицю, бо кожного дня твій погляд наштовхується на ті

самі речі і ти вже не бачиш краси тополі, що росте біля твого будинку, та й самі верби вже не здаються тобі казковими красунями.

3

             Чарівний світ літератури допомагає зовсім по-іншому, через призму бачення письменника, глянути на світ, замилуватися ним і відчути гордість за те, що ти народився саме на цій землі, живеш тут і будуть жити тут твої нащадки.

             На уроках літератури рідного краю учні поглиблюють відомості про життя і творчість митців даної місцевості, розвивають інтерес до їхнього творчого доробку та спадщини, прищеплюють високі естетичні смаки, виховують почуття прекрасного, вміння насолоджуватись художнім твором. І в цьому допомагають нові педагогічні технології. Вони сприяють проникненню в задум твору, стимулюють учнів до пошуку, створюють у класі небуденну атмосферу. Значну увагу приділяю урокам-іграм, урокам-дослідженням, різного типу лекціям, заочним подорожам. У 9-11-х класах практикую семінари за творчістю письменника, диспути, конференції, обговорення проблем за круглим столом. Залежно від мети, завдань уроку використовую різноманітні прийоми роботи: повідомлення; виразне читання та інсценізацію, читання творів уголос. На таких уроках учні вчаться вести діалоги у парі, групі, узагальнювати, систематизувати знання та робити висновки.

          Підготовка до уроків літературного краєзнавства передбачає випереджаюче ознайомлення зі списком творів літератури рідного краю, які учні мають прочитати заздалегідь, знайти необхідний для уроку матеріал. Навчальна діяльність учнів позначена більшою самостійністю; зміщено акцент із таких традиційних елементів уроку, як опитування, пояснення та закріплення матеріалу. На підсумковому уроці узагальнюється вивчене протягом року, осмислюється ступінь оволодіння навчальним матеріалом, подається список творів для самостійного читання, відбувається презентація нових видань.

         

4

Основна частина  

               Михайло Іванович Томчаній – відомий український закарпатський письменник, визнаний автор малої і великої прози. Щирими, глибоко людяними є і його твори, кращі з яких піднеслися до широких узагальнень типових рис людських характерів, явищ дійсності, стали набутком сучасного українського письменства.

               Письменник створив понад десять збірок оповідань, чотири повісті, романи «Жменяки», «Тихе містечко», «Брати». Вони привернули до себе увагу читачів та літературної громадськості вмінням автора захопити безпосередністю розповіді про звичайне, а водночас значуще в житті, полонять самобутнім гумором. М.Томчаній приніс у літературу глибоке знання минувшини, власне бачення процесу оновлення землі і духовного зростання людей отчого краю, з якими творчо мужнів і він сам. Рідне Закарпаття стало для нього джерелом мотивів, образів і характерів, надало його творам колориту, приземлило їх у доброму розумінні цього слова.

              Глибоке художнє осмислення життя він виявив в оповіданні «Сліпий» (1936), де показав трагічну долю простої людини в буржуазному світі. У 1950 році вийшла друком перша книжка прозаїка «Шовкова трава». М.Томчаній був прийнятий до Спілки письменників України. Тематика творів збірки «Шовкова трава» – важке минуле краян, краса рідного краю. У першій книжці письменник ще не зумів глибоко проникнути в психологію і характери героїв. Зіставлення минулого й сучасного носило здебільшого декларативний характер.

                Пізніше збірки – «Закарпатські оповідання» (1953), «Оповідання» (1955), «Двоє щасливих» (1958), «Готель «Солома» (1960), «На кордоні» (1962), «Скрипка – його молодість» (1968) та інші – засвідчили владне входження М.Томчанія у велику літературу. Вибране з малої прози автора репрезентувала книжка «Слід у цементі» (1965).

5

              У процесі ідейно-художнього збагачення творчості письменника бачимо й розширення тематики, у 60-х роках в оповіданнях зазвучала тема дружби та інтернаціонального єднання народів («На кордоні», «Світло і тінь»).  М. Томчанія вабить «маленька» людина, в якій він уміє відкрити великий духовний світ. За звичайними, здавалося б, вчинками героя письменник завжди помічає творче, навіть героїчне начало. Згадаймо новели «Слід у цементі», «Промені сонця крізь щілину», «Водовоз», «Провідник вагона», «Троянда», «Світло і тінь». Віра в людину та добро, символами якого стають світло й сонце, проймає усі твори М. Томчанія. Він належить до тих авторів, палітра яких не вичерпується світлою і темною барвами. У ній – широкий спектр відтінків у змалюванні людей і картин життя, а звідси й різноманітність тональностей, настроїв. Значно рідше письменник малює згущеними, темними фарбами, навіть індивідуалізуючи носіїв негативного, від чого дещо слабне викривальна сила його оповідань. М. Томчаній, відповідно до власної вдачі, оптимістичного світосприймання, незмірно захоплений снагою позитивного, віддає перевагу поетизації людяності й задушевності, звеличенню високих моральних якостей.

            На жаль, діючі програми з української літератури майже не включають у списки творів літератури рідного краю. Тому вчителям необхідно братись за цю справу самотужки, пропонуючи твори рідного краю як для самостійного читання, так і для колективного обговорення. Сьогоднішній дитині важливо більше знати про свій рідний край, щоб голос свого не загубився в могутньому потоці інформації про чуже. Тому крайова література має виконувати функцію і засоби пізнання. Література Закарпаття навчає любити своє, і в цьому полягає її специфічна місія, яка не може бути підмінена нічим іншим.

6

               Розвиток мовлення учнів – це система роботи, спрямована на розвиток умінь і навичок учнів в усній та писемній формі передавати чужі думки та будувати власні висловлювання.

               На уроці розвитку мовлення на тему «Письмова творча робота з використанням діалогічного мовлення» пропоную учням твори

М. Томчанія на морально-етичну тематику, де  спостережливий автор виводить взаємини в дитячому колективі, нелегкі проблеми, які тут визрівають, і шляхи їх вирішення як перевірку дитячих характерів. Так, оповідання «Доручення» (збірка «Школа під дубом») ілюструє один з принципів виховання дитини: вікову відповідність, пов’язану з відповідальністю за доручену справу.

           Головний герой більшості оповідань М.Томчанія — вихованець дитсадка, активний, допитливий, розумний і винахідливий, чесний і вразливий хлопчик-дошколярик, що живе серед своїх друзів. Другий дім — дитсадок, школа — це місце вияву щирості й тепла у людських стосунках, колектив, у якому загартовується й визріває соціально активна особистість. Головне, що письменник не кривить душею, він розмовляє з дитиною по-її, по-дитячи, залишаючись на позиції загальнолюдських моральних максим, а нова дійсність присутня тут перш за все в нових інституціях — міліції, дошкільному закладі тощо. Діти засвоюють суспільні стосунки, вивчаючи сценарії суспільних відносин, етику поведінки в громаді. Так, принісши знайдену ляльку в міліцію, учні  (а разом з ними й заінтриговані читачі) стають учасниками ділової гри (такий метод є, як відомо, дуже результативним у процесі виховання):

«—Сідайте, громадяни. Будемо акт писати... У вас паспорт є?–запитав міліціонер Марійку, ховаючи усмішку під вусами.

Марійка безпорадно глянула на Ілька. Хлопчик засміявся вголос, встав, підійшов до дівчинки і шепнув їй на вухо:»Дядько жартують».

7

Потім звернувся до міліціонера:

—Марійка ще мала і паспорта не має...» .

        Звертає на себе увагу мовний інструментарій оповідань М.Томчанія: прості речення, мінімум означень, максимальна кількість дієслів,— саме так спілкуються діти.

          Опрацювавши одне з оповідань М. Томчанія, ставлю перед учнями питання проблемного характеру:

1.Що таке справжня дружба.

2. Яка повинна бути поведінка у колективі.

3. Як ви розумієте поняття «щирі й теплі стосунки».

4. Яке ваше ставлення до старших людей.

Завдання для учнів: написати творчу роботу з використанням діалогів.

             На уроках розвитку мовлення часто використовую усну форму спілкування — особистісну, коли дитина намагається обговорювати з дорослими поведінку і вчинки інших людей і своїх власних з погляду моральних норм. Тому в цей час дитині конче потрібні твори на морально-етичну тему, герої, які за однією-двома деталями — впізнавані люди.

             Показовим щодо цього є оповідання М.Томчанія «Лялька», в якому діти, знайшовши ляльку, приносять її в міліцію. Міліціонер пропонує їм схему дорослого життя через гру — і це дітям надзвичайно подобається.

            Розвиток мовлення в учнів багато в чому залежить від розвитку мовного слуху. В окремих прозових творах так само звертається увага на мовлення дітей. Реальне життя цікавить молодшого школяра як поле отримання та застосування досвіду. Тому дітям з дорослішанням все більше подобаються оповідання.

8

               Оповідання М.Томчанія «В автобусі», «Маленький пасажир», «Тиса», «На річці» запрошують читачів до роздумів про жорстокі факти дійсності і людське милосердя, добрі вчинки. Сьогодні школі не вистачає саме таких творів. Фентезі, що заполонили книгарні, написані ніби на догоду дитині, яка не дуже любить читати, всі вони нібито створені за одним шаблоном, де схема добра і зла примітивна, тому ці твори заповнюють собою часовий простір, відведений молодшому школяреві для читання, проте не завжди виконують необхідні виховні функції, покладені на дитячий твір.

               Оповідання М.Томчанія «В автобусі» стикає типову дитину з жорстокою дійсністю. Звичайно ніхто з дітей і не задумується про важливість здоров’я. Епізод, пережитий хлопчиком Ільком під час поїздки до дідуся, став йому на все життя уроком: поруч їхав хворий хлопчик, який не уступав місця старшим, грав на губній гармошці, їв морозиво — поводився так, як Ількові в автобусі не дозволяли. Ілько за це спочатку осудливо й жорстко сприймає Павлика і його поведінку. Та згодом, побачивши Павликові милиці і ставши свідком милосердя людей (кондуктор виносить хворого з автобуса), Ількові щиро жаль, він намагається вибачитись перед хворим хлопчиком. Та автобус уже рушив — назад повернутись неможливо.

               Використовуючи на уроках розвитку мовлення творчість

М. Томчанія, пропоную учням наступні завдання: написати міні-твір на морально-етичну тему, дати відповіді на подані запитання, підготувати повідомлення. Питання звучать так: «Моє ставлення до Ілька», «Про жорстокі факти дійсності і людське милосердя», Я хочу бачити в своєму житті добрі вчинки» та ін.

            Формуючи розумові здібності дитини, письменник розвиває і їх інструментарій ― мовлення. Адже мислення без мовлення не існує, як і не існує мовлення без мислення ― це двоєдиний процес.

9

              Під час вивчення творів  літератури рідного краю пропоную учням написати відгук на прочитаний літературний твір для розвитку мислення та мовлення. На уроці такого типу ставлю передусім певні завдання – організувати учнівський колектив, зацікавити художнім твором, тобто презентувати книгу, зробити так, щоб учень її прочитав.  Якщо художній твір схвилював учня, то у нього з’являться нові думки і почуття, що є необхідним першоджерелом слова. Так, культура усного та писемного мовлення передбачає, що необхідно вміти складати план твору, продумати аргументи, побудувати композицію для свого виступу. Мета такого уроку – це  виховання в учнів любові до читання та свідоме ставлення до прочитаного.

              Для написання відгуку можна використати будь-який твір або навіть збірку творів М. Томчанія (на вибір учителя).

              Демонструю орієнтовну структуру сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

1.     Слово вчителя («живе слово» вчителя має стати зразком монологічного мовлення для учнів. Таким «живим словом» може бути розповідь про життєвий та творчий шлях М. Томчанія, про історію створення збірки, значення книги в житті людей, вплив книги на формування людської особистості).

2.     Ознайомлення з текстом, про який писатиметься відгук.

3.     Ознайомлення з планом відгуку

                                    План відгуку

1)  Як називається книга і хто її автор?

2)  Яку епоху описано в книзі, що обговорюється?

3)  Який проміжок часу охоплюють описані в книзі події?

4) Що вас найбільше зацікавило в книзі: доля її героїв, їх вчинки та поведінка, спосіб їх життя чи самі події або описи природи тощо?

10

5)   Які почуття викликала у вас ця книга, що найбільше запам’яталося?

6)   Чи сподобалась вам книжка? Чому саме?

Завдання для учнів:

Написати відгук на літературний твір рідного краю за поданим планом.

Відгук можна написати у вигляді листа, статті в газету.

Висновок

              У  літературі рідного краю є значна кількість творів, яка містить спостереження за природою, світом речей та людською діяльніс-тю. Оповідання М.Томчанія в реалістичному ключі розглядають важливі проблеми, такі як дитяче прагнення гратись і її почуття обов’язку, проблема здоров’я та ставлення до хворої дитини тощо. Багато творів цього письменника, як і твори Ю.Станинця, Ф.Потушняка, оповідають про попередню історичну формацію і життя дітей в її умовах. Читаючи ці твори, сучасна дитина має можливість отримати знання з історичного минулого, порівняти свої проблеми та проблеми своєї сім’ї з проблемами тих часів.

             Література нашого краю ― універсальний виховний засіб, у якому міститься весь спектр культурних сценаріїв, виховних констант та символів, необхідних для формування особистості з високими моральними якостями. Це література, написана для дітей з позицій гуманізму та віри в перемогу добра і світла в людині. В її основі ― любов і почуття радості, життєтворчість, перевірена тисячоліттями шкала ментальних цінностей. Про морально виховану людину роблять висновок за її поведінкою. У  літературі нашого краю є багато творів, які змальовують учинок як акт поведінки. Більшість із них констатує, які зразки поведінки варто брати за приклад, проте трапляються й такі, які, спираючись на уже набутий дитиною життєвий досвід, зображують антисценарій, щоб дитина зробила висновок: так робити не потрібно.

11

 Добре, коли учні читають про вчинок у шкільному житті, шкільна тема для них є актуальною, тому активізує всі процеси формування осо-бистості. Таких творів, на жаль, письменники пропонують дітям недо-статньо. Щоб написати твір на шкільну тематику, необхідно добре знати не тільки психологію дитини, а й бути обізнаним з нюансами шкільного життя.

              Оповідання М.Томчанія ― це зразки поведінки дитини з позиції добра. Так, в одному з оповідань дитині відкривають світ на таке явище, як хвороба, каліцтво, навчають гуманному ставленню до людей з обмеженими можливостями. Твори, які розглядались нами вище (зокрема оповідання «Лялька»), переконують у тому, що виховні константи в них надзвичайно важливі для формування гуманності, здатності до добра в дитячих душах.

             Однією з суперечностей людського буття є те, що внутрішній світ людини носить автономний характер, але він постійно залежний від соціального середовища, моральних взаємин, духу колективізму, характерного тій чи іншій спільноті. Колективізм формується з перших взаємовідносин у сім’ї, в ранньому дитячому віці. У літературі Закарпаття є велика кількість творів, присвячених взаєминам у сім’ї.

                   Поет Петро Скунць писав: “Ми ще не раз прийдемо до  Михайла Томчанія по його доброту і по його талант. З роками він стає не дальшим від нас, а ближчим”. Завидна спостережливість, тонке чуття правди життя, володіння барвами слова зробили його відомим майстром української прози. Твори М. Томчанія написані з любов’ю до людини, з думкою про майбутнє України. Вони викликають інтерес фахівців літератури, з теплотою і увагою сприймаються читачем, допомагаючи пізнавати життя і людей.