Узагальнення досвіду роботи Товтин Наталії Михайлівни, вчителя української мови та літератури

Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів с.Порошково

Перечинського району Закарпатської області

Активізація пізнавальної діяльності учнів за допомогою ситуативних завдань    

Узагальнення  досвіду роботи

Товтин Наталії Михайлівни,

 вчителя української мови та літератури

-2015-

-2-

Зміст

І. Вступ

ІІ. Основна частина

1. Поняття активізації навчально пізнавальної діяльності.

2. Ситуативність як засіб активізації пізнавальної діяльності учнів.

ІІІ. Технології реалізації провідної педагогічної ідеї та її компонентів

ІV. Результативність представленого досвіду

 V. Висновки та рекомендації

VІ. Список використаної літератури

                

-3-

Вступ

"Для досягнення визначних наукових успіхів потрібно мати не тільки рідкісний талант, але також надзвичайну силу характеру, терпіння, мужність, правдолюбство..." Джеймс Франк

            Важливою проблемою сьогодні залишається питання урізноманітнення навчального процесу, активізації пізнавальної діяльності учнів, розширення сфери їх інтересів. Сучасним учням доступні найрізноманітніші джерела інформації, але часто саме наявність готової інформації сприяє розвитку пасивності. Зникає прагнення до пошуку, пізнання, творчості, тобто діяльності.  Але із задоволенням і користю вчитися здатні всі. Для цього процес навчання має бути сконструйований з максимальним наближенням до запитів і можливостей дитини.

Навчальний матеріал може здаватися учням «сухим» і нецікавим, тому завдання викладача - зацікавити їх. Це можна зробити за допомогою інформаційних технологій, науково-популярних фільмів, Інтернету, а також за допомогою дидактичних ігор. За Ф. Діствергом, будь-який метод поганий, якщо привчає учня до пасивності, і гарний, якщо пробуджує в ньому самодіяльність.

          Учень не може засвоїти навчальний матеріал, який не відповідає потребі в його вивченні й не вимагає розумового напруження в навчанні, не вимагає емоційних переживань. Тому все більшого значення набуває орієнтація навчання на різнобічний розвиток учнів.

-4-

Поняття активізації навчально пізнавальної діяльності

            Проблема активізації пізнавальної діяльності учнів була, є і буде актуальною завжди. Від її розв’язання залежить ефективність навчальної діяльності, розвиток інтересу до навчання. У педагогічних дослідженнях найчастіше активізацію пізнавальної діяльності розглядають як таку організацію сприйняття навчального матеріалу учнями, при якій засвоєння знань відбувається шляхом розкриття взаємозв'язків між явищами, порівняння нової інформації з відомою, конкретизації, узагальнення, оцінки навчального матеріалу з різних точок зору. Також, відмічається, що активізація – це діяльність, яка спрямована на стимулювання процесу усвідомлення учнями їхніх загальних інтересів і потреб як єдиної групи, визначення необхідних засобів та активних дій для досягнення усвідомлених цілей. Активність учнів виражається через запитання, прагнення мислити, пізнавальну самостійність в процессах сприйняття, відтворення, розуміння, творчого застосування. Ознаками сформованості активності особистості виступають: ініціативність, характеристика діяльності, енергійність, інтенсивність, ставлення до діяльності, добросовісність, інтерес, самостійність, усвідомлення дій, воля, наполегливість в досягненні мети та творчість. Тому можна виділити певні рівні активності учня в навчальній діяльності:

1.Низький. Вчитель повідомляє знання, ставить запитання, дає відповіді, показує як розв’язується завдання, а учень слухає, записує, пригадує повідомлене.

2. Середній. Завдання розв’язуються спільними зусиллями вчителя та учнів, які залучаються у частковий пошук.

3.Високий. Самі учні здійснюють активний пошук відповіді, знаходять власні способи розв’язання.

            Прояв активності в процесі навчання пов’язаний з новими пізнаннями світу.

-5-

Тому в багатьох педагогічних джерелах відмічається важливість саме пізнавальної активності, яка виникає завдяки продуктивній активності. Отже, пізнавальна активність учнів є показником якості їх навчально-пізнавальної діяльності, спрямованої до ефективного оволодіння знаннями та способами діяльності.

          Враховуючи ці ознаки,  виділяють різні рівні пізнавальної активності учнів:

1. Репродуктивно-повторювальна активність.

2. Пошуково-виконавча ативність.

3. Творча активність.

Ці рівні взаємопов'язані, можуть співіснувати та відповідають шкільному віку. У цій системі рівнів пізнавальної активності звертається увага на те, що одним з головних завдань в педагогічній діяльності вчителя є піднесення активності учнів до рівня самостійності. Самостійність – це здатність особи з власної точки зору підійти до розв‘язання складних навчальних питань, вміння виконувати цю роботу без сторонньої допомоги. Вона виявляється  в критичній думці, в умінні висловити думки незалежно від чужого погляду.

Активізація навчально-пізнавальної діяльності одночасно є процесом і результатом стимулювання активності учнів.

Основна мета роботи вчителя з активізації пізнавальної діяльності учнів полягає в розвитку їх творчих здібностей. Засобом розвитку пізнавальних здібностей учнів є вміле застосування таких методів і прийомів, які забезпечують високу активність учнів у навчальному пізнанні. Потрібно враховувати рівень пізнавальних здібностей учнів, бо непосильні завдання можуть підірвати віру учнів у свої сили і не дадуть позитивного ефекту. Тому система роботи вчителя з активізації пізнавальної діяльності учнів повинна будуватись з врахуванням поступового і цілеспрямованого розвитку творчих пізнавальних здібностей учнів, розвитку їх мислення.

-6-

Ситуативність як засіб активізації пізнавальної

діяльності учнів

          Одним із способів підвищення ефективності занять з мови та літератури є використання ситуативних завдань, що сприяють розвиткові самостійності й активності учнів у здобуванні знань.

                       Для того, щоб стати щасливим, треба творити завжди!

                       У творчості  –  спека й злива, у ній – твоїх вчинків сліди…

                       Без сонця не родить жито, без вітру вода не шумить,

                       Без творчості нам не жити, без неї нам не любить,

                       Бо творчість – це серце світу, душа,  що творить дива!

                       Не смій її загубити!  Знайди життєдайні слова!..

                                                                                              М.Сом

     Творчий підхід у навчанні передбачає розвиток пізнавальних можливостей учнів, формування їхньої активності. Використання ситуативних завдань спрямоване не тільки на одержання учнями певної суми знань, а й на їхній загальний розумовий розвиток, створення й розв’язання таких завдань на уроці сприяє кращому запам’ятовуванню вивченого, активізує пізнавальну діяльність учня, виробляє навички самоосвіти.

           Ситуативні завдання покликані активізувати процес пізнання через моделювання ситуації.  Пізнавальна діяльність потребує створення умов,  за яких реалізується пізнавальна самостійність та активність учнів. Інтелектуальна, вольова й емоційна сторони пізнавального інтересу становлять єдине ціле. Активна вольова діяність можлива тоді, коли процес навчання викликає в  учня  позитивне емоційне ставлення до засвоюваного матеріалу, спонукає його до різноманітної пізнавальної діяльності,  вольового напруження. У такому разі засвоєння навчального матеріалу буде ефективним. З огляду на це вчитель має застосувати ці ті форми й види діяності, які підвищують про дуктивність праці, а отже, й ефективність навчання. Ситуативні вправи – один із них.

-7-

          Ситуативність як засіб активізації пізнавальної діяльності учнів широко використовую в методиці навчання  української мови та літератури. Засобом оволодіння  зв’язним  мовленням є комунікативний метод, який грунтуєтьсяна принципах: мовленнєвої спрямованості навчального процесу; індивідуалізації навчання за керівної ролі її особистісного аспекту; функціональності; новизни;  ситуативності.

         Створення ситуативних завдань є наслідком практичної реалізації теорії мовленнєвої діяльності з метою формування в учнів таких доконечно потрібних мовленнєвих умінь, як уміння формувати задум майбутнього твору, використовувати зібраний матеріал для висловлювання, уміння користуватися різними стилями й типми мовлення відповідно до задуму, добирати мовні засоби з урахуванням усіх компонентів мовленнєвої ситуації, уміння редагувати створене висловлювання. На етапі вдосконалення мовленнєвих умінь учнів особливо важливо наблизити навчальну практику школярів до природної мовленнєвої діяльності, що здійснюється в процесі спілкування. Тож завдання мають бути ситуативного характеру – з описом конкретних ситуацій, у яких пропонується створювати висловлювання.

Основні види ситуативних завдань такі:

-дати відповідь на питання, сформульовані щодо певної ситуації;          

-вибрати із запропонованих варіантів правильний розв'язок;

-самостійно сформулювати проблему(питання) на основі заданої ситуації;

-розв'язати завдання на основі знань, діагностики і прогнозування поведінки учасників ситуації;

-пошук або конструювання ситуацій з використанняь літературних джерел чи фактів реальної практики;

-провести класифікацію дібраних заздалегідь запропонованих ситуацій на основі взаємодії суб'єкта і об'єкта;

-проаналізувати дії в умовах конкретної ситуації й накреслити шляхи розв'язання поставленого завдання;

-проаналізувати ситуацію, вдаючи до різноманітних поєднань творчих завдань.

-8-

     Технології реалізації провідної педагогічної ідеї та її компонентів

           В сучасних умовах  гуманізації й демократизації навчального процесу актуальні  дидактичні  заповіді  В.О.Сухомлинського: «…Навчити дітей мислити і почувати   –   це перший крок до творчості», значить, до вдосконалення, щастя жити  «між людьми».  Упродовж  кількох років працюю над проблемою «Активізація пізнавальної діяльності учнів за допомогою ситуативних завдань».     

            Багато років у моїй роботі незмінним помічником залишається В.О.Сухомлинський, його погляди на місце дитини у суспільстві та значення особистості педагога у формуванні творчого, інтелектуального й соціально компетентного, креативно мислячого громадянина України. В.О.Сухомлинський вважав, що у кожній дитині закладено певний творчий потенціал. Власний досвід переконав мене в істинності таких висновків.   

            Виявляти здібності дитини, розвивати їх, навчати бачити прекрасне, емоційно сприймати довкілля, грамотно та образно висловлюватися  –  таке нелегке завдання ставлю перед собою, хоч праця клопітка, об’ємна, вимагає творчих зусиль. Наснаги надає впевненість, що уроки української мови та літератури, де панує слово, розвивають поетичний хист, уяву, мислення.

            Ситуативні завдання  надаються до широкого використання в навчальному процесі. Застосування різних за змістом і формою творчих завдань у процесі фонетики, граматики й правопису сприяє активізації пізнавальної діяльності учнів.

            Спілкуючись із дітьми, обираю такі  методи  й прийоми, які б якнайкраще сприяли розвиткові  та  формуванню комунікативної компетенції учнів,  без якої  у майбутньому неможлива  повноцінна діяльність особистості.   Прагну  розвивати  мовленнєві уміння учнів, що визначають мовленнєву поведінку, намагаюсь створювати умови на уроці, які б сприяли бажанню дітей спілкуватися, висловлюватися, впливати на співрозмовника.

-9-

          Самостійно відкриваючи для себе певні мовні явища, учень дістає задоволення, впевненість у своїх здібностях, що зумовлює самореалізацію особистості.       

 Приклади ситуативних завдань з розвитку зв’язного мовлення у 7 класі.

Завдання 1. Чи носить ваша вулиця, школа чиєсь ім ’я ? А можливо, вам відомо щось про видатних людей, які народилися або жили у вашому місті чи селі ? Підготуйте матеріал для газети під назвою ,, Його ( її) ім'я носить наша школа (вулиця) " або ,,Він (вона) народився в нашому селі". Заздалегідь зорієнтуйтеся, якого стилю, з використанням яких типів мовлення ви будете створювати текст. Завершивши нарис, не зупиняйтесь на першому варіанті, попрацюйте над його вдосконаленням.

Завдання 2. Чи замислювалися ви коли-небудь над тим, який зміст вкладають люди у слова ,, добра людина"? Що вони означають для вас, як ви їх розумієте? Напишіть свою думку з цього приводу. Текст якого типу мовлення ви створите? Обміркуйте тези, які ви будете обстоювати, аргументацію їх. Виберіть прийоми побудови вашого висловлювання , які допоможуть увиразнити його.

Завдання 3. Пригадайте, як ви вперше йшли у дитсадок, до школи, на свято ялинки, на заняття гуртка, у театр, до когось у гості, як уперше виступали на концерті або брали участь у змаганні тощо. Згадайте, що ви відчували, що вас переповнювало: страх, хвилювання, гордість. радість? Напишіть mвір « Як я вперше…». Намагайтеся зробити вашу розповідь цікаво, логічною, стилістично грамотною.

Завдання 4. Читаючи художні твори, ви, мабуть, звертали увагу на психологічні характеристики героїв. Уважно придивіться до людей у транспорті, на вулиці, у магазині. Підготуйте словесні замальовки про тих, хто вас зацікавив, зверніть увагу на деталі, які можуть визначати професію людини, її характер, настрій. Назвіть свої замальовки так: ,, Незнайомець”, ,, Пасажир тролейбуса”, ,, Продавець” тощо.

-10-               

Ф Р А З Е О Л О Г І Я

v     Скласти й розіграти діалог між учнем, який щойно перейшов до іншої школи, і його сусідом-однолітком. Хлопчик розповідає про перший день у новому колективі. У репліках обох співрозмовників вжити деякі з поданих у рамці фразеологізмів.

Із завмиранням серця; мороз поза шкірою; земля втікала з-під ніг; згущувати фарби; бачити все у темних кольорах; зі щитом чи на щиті; язик у петлю скрутило; взяти язичок на гапличок; зціпивши зуби; як варений рак; опинитись над прірвою; прийшов, побачив, переміг; ані в казці сказати, ні пером описати; прищемити хвоста.

v    Скласти й розіграти діалог, що відбувся в шкільній їдальні між черговим учнем і школярем, який намагався бешкетувати в їдальні. У репліках обох співрозмовників вжити деякі з поданих у рамці фразеологізмів.

Вавилонське стовпотворіння; валяти дурня; ламати комедію; язик без кісток; мокрим рядном накрити; як сидорову козу; поглядом Медузи; езопова мова; усіх собак вішати; залити сала за шкуру; всипати по шосте число; пекти раків; п’ятами накивати.

v    Скласти й розіграти діалог між двома учнями, які обговорюють свого нового сусіда, про якого в кожного з них склалася протилежна думка. У репліках діалогу використати  подані в рамці фразеологізми-антоніми.

Не видавиш слова Не викурити ладаном За тридев’ять земель Хоч у вухо бгай Як кіт наплакав

Проворний на язик Не заманити й калачем Під самим носом Хоч кілок на голові теши Кури не клюють

-11-

            На практиці в системі активного навчання  намагаюсь використовувати  моделі пізнавальних (дидактичних) ігор: імітаційні, операційні, рольові, сюжетні, ігри-змагання, лінгвістичні. Використання ігор у навчанні з випередженням має беззаперечну  результативність.

          Імітаційні ігри ( «Я – вчитель», літературознавці, історики, політики, прокурор, адвокат, еколог та ін.). Практикую такі типи уроку, як: урок-мандрівка, урок-заочна екскурсія тощо.

          Операційні ігри ( проведення дискусії, конференції, бесіди, диспуту). Проводжу урок-розслідування, урок-суд, надаю значної уваги вивченню реальної обстановки, можливості імітації її.( Вдало проходять уроки таких типів за творами  П.Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», «Повія»).

           Рольові ігри. Між учасниками розподіляються ролі з обов’язковим змістом відповідно до проблемної ситуації, винесеної на обговорення. Для поведення таких ігор використовую такі типи нестандартних уроків: урок-КВК, урок-подорож, урок-казка, урок-композиція.

           Час іде, з’являються нові методи і форми роботи. Але нове не виникає на голому місці й навіть не кожного дня. Це – безперервний пошук, на мою думку, постійна імпровізація вчителя. Сучасна методична література пропонує безліч нових форм роботи на уроці, які можна «побачити по-своєму». Цьому сприяє цілий спектр лінгвістичних ігор: кросворд, вікторина, аукціон, мовний конкурс, лінгвістична загадка, лінгвістична задача, «Сходи», «Перехрестя», ребус, «Ти – редактор», «Спіймай помилку», «Вірю – не вірю», «Визбирувач», «Сортування», «Найрозумніший», «Мовна дуель», «Хто швидше», «Лінгвоестафета», «Ти – учитель», біржа,  вечір, вітальня, доміно,«жива»газета, тренінги, книгарня, ярмарок, лото, марафон, уснийжурнал, захист  проекту,  фестиваль  тощо.

Гра «Я – лінгвіст». Поясніть значення поданих фразеологічних зворотів. Складіть з ними речення. Не шкодуючи сил. Добра добувши, кращого не шукай. Кладучи руку на серце. Між нами кажучи.                                               

-12-      

 Гра«Редактор».                                                                                                         - Відредагуйте речення і запишіть

1) Спускаючись з гори, у мене зламалась лижа.

2) Міліціонер зупинив перебігаючого на червоне світло пішохода.

3) Йдучи по коридору, двері прочинилися.

 4) Увійшовши в ліс, сонце сіло.

5) Простягнувши руку по ягоду, з куща почулося шипіння.

 6) Підбігаючи до фінішу, нам аплодували глядачі.

7) Здавши прочитану книжку, бібліотекар порадив мені нову.

          Ефективним прийомом  у своїй діяльності є навчання учнів за допомогою алгоритмів, що характеризується постановкою системи питань і алгоритмічних завдань.

        Наприклад, складаючи алгоритм «Дерево пізнання дієприслівника як форми дієслова», я пропоную учням 7 класу  завдання випереджального

навчання( розрізнення прислівників зазначенням: вгорі(місця),спросоння(способу дії), влітку (часу) тощо.

Звертаю увагу учнів на правопис прислівників (разом: напам’ять – по-рос. наизусть), співзвучних сполучень(на пам’ять- на згадку).

          Працюючи над певною темою для активізації пізнавальної діяльності учнів використовую також інтерактивні технології навчання  на уроках української мови: «Мікрофон», «Мозковий штурм», робота в парах, робота в малих групах, «Навчаючи – вчусь», «Метод ПРЕС», «Займи позицію», «Незакінчене речення».

             Наприклад, інтерактивна технологія «Мікрофон» використовується найчастіше на етапі мотивації навчальної діяльності, коли намагаюся зосередити увагу школярів на осмисленому сприйнятті матеріалу. Учні мають висловити власну думку про те, чого вони очікують від уроку (що дізнатися, чого навчитися, що пригадати), виходячи з теми. У такий же спосіб проводиться  й підсумковий етап уроку.

-13-

 - На уроці я дізнавсь про…
 - На уроці цікавим було…

 - Отримані на уроці знання я застосую…

 -Як епіграф  розкриває зміст уроку ?
 - Найважливіше, що я засвоїв,— це...
 - Найцікавішим для мене було…
 - Найскладнішим на уроці виявилося…  - Ще варто  попрацювати над…

           На уроках української літератури використовую інтерактивні технології:  «Діалог», «Синтез думок», «Спільний проект» ( із застосуванням комп’ютерних технологій), «Коло ідей», «Дебати», «Асоціативний кущ», «Сенкан», «Гронування». Ефективним буде той урок, на якому присутні глибокі теоретичні знання , ретельна підготовка, творчий підхід учителя.
         Важливим є те, що, застосовуючи елементи інтерактивного навчання на уроках української мови та літератури, учні вчаться бути демократичними, критично мислити, співпрацювати, приймати рішення, спілкуватися з іншими.  Основними методами і прийомами інтерактивного навчання є

самостійна робота, проблемні та творчі завдання, запитання учнів до вчителя та навпаки.

          Інтерактивна технологія «Метод ПРЕС» використовується, щоб  учням довести і обґрунтувати свою точку зору, відповідаючи на питання за схемою:    

 –    я вважаю,…        –    тому що …          –    отже, ….

          Найчастіше ця технологія навчання використовується на уроках літератури  при обговоренні проблемних питань. Учні класу на основі прочитаного твору можуть свідомо довести чи спростувати твердження, зробити певні висновки. Для активізації пізнавальної діяльності учнів використовую  активні методи навчання: самостійна робота; проблемні і творчі завдання; дослідницькі та пошукові вправи; ігрові вправи; діалог,

дискусія; метод проектів; самостійне спостереження; метод діалогічног викладу , бесіда.

-14-

Творче конструювання. Прочитайте прислів'я. Перебудуйте складні речення на прості так, щоб виділена частина була замінена на дієприслівниковий зворот. Запишіть утворені  речення.

Зразок: Забуває дати — не забуває взяти. Забуваючи дати, не забуває взяти.
1. Коли ідеш у гостину, бери хліб у торбину. 2. Дає малу нитку — дере на цілу свитку. 3. Якщо надувсь як сич, гостей не клич. 4. Добре чортові в дудку грати, як він сидить в очереті. Визначте вид кожного з утворених дієприслівників.

             Ці методи  використовую у своїй роботі з учнями ,а саме:  бесіду – для перевірки міцності засвоєння знань учнями, для обміну інформацією між учителем і учнями, для знаходження спільного й відмінного у мовних фактах і явищах тощо; метод спостереження  застосовую тоді, коли факти і явища, що вивчаються, є специфічними для української мови або складними, потребують того, щоб у них спочатку розібралися шляхом аналізу тексту (прикладів), а потім вдавалися до відповідного теоретичного положення, граматичного визначення чи правила.

            Використання активних методів забезпечує розвиток логічного мислення, активізацію пізнавальної діяльності учнів, розвиток їх здібностей, допомагає вчителеві реалізувати навчальні, розвивальні цілі уроку.

          Отже, основа мета даних методів – навчити дитину вільно  себе  почувати  у  спілкуванні. 

           Головне у роботі вчителя – результативність. Тому, щоб виявити рівень навченості учнів, використовую  різноманітні методи контролю:   

щоденне спостереження, усне опитування (індивідуальне і фронтальне, усні заліки, екзамени тощо), письмовий контроль знань і умінь (диктанти, перекази, класні й домашні твори, письмові відповіді на питання, реферати, вправи), тестування, складання схем,таблиць; самостійна робота,

випереджального навчання.  (Зразки додаються.) 

           

-16-

Висновки та рекомендації

Застосування ситуативних завдань на уроках української мови та літератури  є саме тим етапом у процесі оволодіння учнями мовленням. Рівень досягнутих вмінь і навичок має бути підвищено. Велика увага на цьому етапі приділяється усному мовленню, яке набуває якісно нового розвитку стосовно змістовності, більшої природності, вмотивованості та інформативності. Для досягнення того рівня, який зазначено, необхідно активізувати навчально-пізнавальну діяльність учнів, спонукати до самостійного пошуку, виховувати інтерес до мови, спонукати до активності на уроці.

Основною метою є використання активних форм і методів навчання, методів активізації пізнавальної діяльності. В умовах сучасного суспільства та зважаючи на особливості молоді найбільш доцільними методами активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів є дискусії, дидактичні (рольові ігри), метод проектів, використання мультимедійних технологій та Інтернету.

Варто зазначити, що поряд із зазначеними методами не варто забувати про традиційні методи навчання, адже в сукупності вони покликані вирішувати основне завдання: навчити дитину вчитися, мислити і спілкуватися.

Основна мета роботи вчителя з активізації пізнавальної діяльності учнів полягає в розвитку їх творчих здібностей. З психології відомо, що здібності людини розвиваються в процесі діяльності.

Ситуативні завдання залучають учня до навчальної праці, що дозволяє йому відчути радість пізнання.

Активізація пізнавальної діяльності учнів тісно пов'язана з активізацією їх мислення. У мисленні виділяється три рівні: рівень розуміння, рівень логічного мислення і рівень творчого мислення.

-15-

Результативність представленого досвіду

            Результативність навчання підвищується за умови застосування завдань, що зацікавлюють учнів, зближують процес навчання з життям, показують практичне значення вивченого матеріалу.       

    

           Розроблено та проведено уроки, творчі роботи з використанням ситуативних завдань для активізації пізнавальної діяльності:  урок-інсценізація «Тричі мені являлася любов» за творчістю І.Франка» (10клас), урок позакласного читання (бінарний урок) « Проблеми екології природи і "душі людської" у творчості сучасних українських письменників» (11 клас), урок узагальнення і систематизації знань учнів (8 клас) «Узагальнення і систематизація знань учнів про звертання, вставні слова, словосполучення і речення», урок-подорож «Стежками Лесиного життя» (10клас), урок вивчення нового матеріалу «Повні і неповні речення. Тире в неповних реченнях»(8клас), творча робота «Нерозривний зв'язок життя і творчості Лесі Українки з музикою», усний журнал «Державні та народні символи України», творчий виступ на курсах підвищення кваліфікації вчителів української мови та літератури «Використання творів малої прози Михайла Томчанія на уроках розвитку мовлення»

Опис досвіду Товтин Наталії Михайлівни,

вчителя української мови та літератури

            Товтин  Наталія Михайлівна, вчитель української мови та літератури, вчитель вищої кваліфікаційної категорії. Стаж роботи  15 років. З 2010 року – керівник школи молодого вчителя. Активний учасник  методичного об’єднання вчителів української мови та літератури. 14 років стажу класного керівництва.  З 2009 року – завідувач кабінету українознавства. Працюю як член журі шкільної та районної олімпіади з української мови та літератури, а також як член журі конкурсу з української мови ім. Петра Яцика.

             Брала участь у конференції, присвяченій творчості М.Томчанія, письменника рідного краю Закарпаття, на курсах підвищення кваліфікації  вчителів української мови та літератури. Тема виступу: «Використання малої прози  М. Томчанія на уроках української мови та літератури».

             Працювала у профільних класах. Значної уваги  надаю роботі з обдарованими дітьми. Щороку проводжу відкриті виховні заходи, тематичні тижні. Велику увагу приділяю проведенню позакласних заходів. Беру активну участь  у проведенні шкільних виховних заходів як музичний керівник. Прививаю учням любов до української пісні.

             Залучаю своїх вихованців до створення презентацій, участі у шкільних, районних  олімпіадах, конкурсах ( «Соняшник», мовно-літературний конкурс ім.Тараса Шевченка, конкурс з української мови ім.Петра Яцика ). Результатом педагогічної роботи є призові районні місця (І місце – 2010р., 2011р.)та участь учнів на обласному етапі МАН.

            Мої випускники  навчаються в Ужгородському державному університеті, у Мукачівському педучилищі. Багато учнів стали вчителями-філологами.